Меланшон — контроверсійний політик. Його програма всеодно заслуговує на увагу.
14 липня x.com сколихнув допис, опублікований кандидатом у президенти Франції Жаном-Люком Меланшоном.
Nous allons nationaliser le temps par la planification et les écorégions.
Ceux qui accepteront d’entrer dans le plan seront aidés. Ils devront respecter des exigences de production de qualité, respectueuses des travailleurs et de l’environnement. Sans respect des contreparties,… pic.twitter.com/9lMlEkzics
— Jean-Luc Mélenchon (@JLMelenchon) July 14, 2026
“Ми націоналізуємо час” — розпочав твіт політик.
І таке формулювання не могло не спровокувати жвавого обговорення серед кіл, набагато ширших ніж сама ліва франкомовна ЦА Меланшона. Одні писали про те, що Меланшон — останній лівий, у якому живе дух 1789; інші — просто коментували гіфкою Сальєрі з фільму “Амадей”.
“Nous allons nationaliser le temps” https://t.co/Aig0sViQ5J pic.twitter.com/bkxlVICxCY
— Hélène (@JdponTransfem) July 15, 2026
А взагалі, в твіті Меланшон говорить про свій проєкт перетворення Франції на першу “екологічну республіку”.
Очищення повітря, води та ґрунтів, відновлення умов для життя, відновлення меандрів наших водотоків, скасування гідроізоляції ґрунтів для поповнення підземних вод, запобігання повеням — така мета стоїть перед французами. Вирішення? Меланшон переконує: Франції є необхідне створення екорегіонів.
Ця ідея відповідає кільком вимогам, стверджують про-меланшонівські сайти. По-перше, вона має на меті відобразити екологічну спрямованість у самій діяльності держави. По-друге, на оперативному рівні ці екорегіони стануть центральним елементом відповідного екологічного планування. Адже їхні межі будуть відповідати комплексним екологічним критеріям — водозбірним басейнам річок, гірським масивам чи лісовим масивам тощо.
“Створення таких екорегіонів є основною передумовою для адаптації нашої держави до екологічних викликів нашого століття.” — заявляють у штабі Меланшона.
Пишучи ці рядки як певний вступ до більш пильного розгляду цієї пропозиції та спроби уявити її в українських реаліях, я відчуваю певний дискомфорт.
Говорити про Меланшона неможливо без обговорення його проблематичності. Контроверсійний політик, впродовж своєї багаторічної кар’єри він вчинив дуже багато речей за які його (справедливо) можна піддати критиці; чого вартує лише те, що до 2022 він повторював російські talking points стосовно війни в Україні та наголошення на терміновому початку ведення перемовин із РФ.
Та все ж, кампанія Меланшона — діло рук не лише 74-річного політика. Під оригінальним закликом до створення екорегіонів у Франції стоїть 15 підписів політиків LFI та Зелених; сама ж ідея теж не нова — про подібне (у викладі біорегіоналістів з США) українською писав кілька років тому для одного спочившого сайту навіть я.
Передвиборча програма Меланшона цікавить тим, що вона — складна, себто складається з багатьох пунктів, кожен із яких постає шляхом обговорень експертів та активістів. Студіювати її та знаходити в ній щось, що резонує з кейсами з-поза Франції — корисне діло, на мою думку.
Все ж, чи мали би щось сказати проти створення в Україні екорегіонів наші діячі, котрі писали про зелену політику — Гончар, Щербак, Туниця? Напевне ні. То ж чому не вчитися в інших?
Повний запис промови Меланшона про екорегіони, до речі, можна глянути нижче (французькою та в англійському авто-дубляжі):
Хочете розмістити свою статтю на Зірочці*?
Надсилайте її у форму і ми опублікуємо на сайті