У травні у 2026, у Верховній Раді створили міжфракційне депутатське об’єднання “Пошук Царства Божого і правди Його”, яке очолив парламентар від фракції “Слуга народу” Георгій Мазурашу. Як парламентар, Мазурашу є найбільш відомим як автор 887 ініціатив, серед яких пропозиції криміналізувати критику влади в соціальних мережах, ув’язнювати на строк до 7 років за створення фейкових акаунтів у соцмережах та дозволити розстрілювати військовослужбовців ЗСУ при вчиненні ними низки правопорушень (наприклад, дезертирства чи непокори командирам).

Ця новина ще раз послугувала доказом того, що підкреслив Юрій Щербак: велика частина зареєстрованих партій є витвором абсурдних фантазій і народного гумору й [є] абсолютно недієспроможна. Мало хто ілюструє це так добре, як партія “Слуга Народу”, котра об’єднує в собі людей настільки різних (та, як бачимо, часами екстраординарних) поглядів і походжень як Мазурашу, Стефанчук, Вірастюк, Безугла чи Бужанський.

Аби партія не була недієспроможним витвором хворих фантазій пост-радянських т. зв.  “політтехнологів”, здається, така партія мала би спиратися на певний світогляд