24 липня 2026 року напевно увійде в історію Туреччини. Саме сьогодні Озґюр Озель — відсторонений голова колись найбільшої опозиційної партії Туреччини, Республіканської народної партії, оголосив про офіційну реєстрацію своєї нової політичної сили — Нової партії.

YENİ Parti’yi kuran, milletimizdir.

İşçinin YENİ Partisi
Emeklinin YENİ Partisi
Memurun YENİ Partisi
Esnafın YENİ Partisi
Çiftçinin YENİ Partisi
Kadınların YENİ Partisi
Gençlerin YENİ Partisi
Türkiye’nin YENİ Partisi…

Hayırlı, uğurlu olsun. pic.twitter.com/skj4qwIoxd

— Özgür Özel (@eczozgurozel) July 24, 2026

“НОВУ партію заснував наш народ. НОВА партія робітників. НОВА партія пенсіонерів. НОВА партія держслужбовців. НОВА партія підприємців. НОВА партія фермерів. НОВА партія жінок. НОВА партія молоді. НОВА партія Туреччини. У добру путь!” — написав політик на своїй сторінці.

Стверджується, що нова структура, створена сьогодні, не є прямим продовженням Республіканської народної партії, але ідеологічно базуватиметься на “третьому шляху”, сучасній соціал-демократії та кемалізмі. 91 депутат турецького меджлісу долучився до Нової партії в день її створення, піднісши новий рух до статусу головної опозиційної сили країни.

Що передувало створенню Нової партії?

Поворотним моментом в історії турецької демократичної опозиції стали вибори травня 2023 року: тоді, кандидатові від Республіканської народної партії, Кемалеві Киличдароглу, не вдалося подолати чинного президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана; водночас, Національному альянсові — об’єднанню кількох опозиційних сил — не вдалося отримати більшість у меджлісі.

Така поразка спричинила всередині РНП кризу ідентичності, на тлі котрої в лавах партії сформувалося нове крило, назване “реформістами”. Очолювані головою парламентської фракції Озґюром Озелем та мером Стамбулу Екремом Імамоглу, “реформісти” стали вимагати перегляду складу партійного керівництва та визначеної ним політичної стратегії.

Вже в листопаді 2023 XXXVIII з’їзд РНП обрав Озеля головою партії — й, під його керівництвом, партія стала впевнено зростати в рейтингах по всій країні.

У відповідь на зростання популярності, напровесні 2025 року турецька влада заарештувала понад 100 діячів опозиції, зокрема й Екрема Імамоглу, який, вже після арешту, переміг у праймеріз і був обраний кандидатом у президенти Туреччини від РНП. Країну охопили протести, що не вщухають і досі.

Продовженням тиску влади на опозицію стали події травня 2026 року. Тоді регіональний апеляційний суд в Анкарі своїм рішенням скасував обрання Озґюра Озеля головою РНП у 2023 та всі рішення партії, прийняті після XXXVIII з’їзду — вперше в історії Туреччини винісши рішення проти волі делегатів з’їзду партії. Головою партії суд визнав колишнього її лідера Киличдароглу.

24 травня турецька поліція увірвалася до головного офісу РНП, застосовуючи сльозогінний газ і гумові кулі, щоб усунути звідти колишнє керівництво.

Коментуючи ці події, Озґюр Озель стверджував, що влада перейшла до активного тиску на нього та опозицію, коли він відмовився очолити de facto контрольовану опозицію, покинувши напризволяще Імамоглу.

Після спланованого режимом перевороту з партії вийшло чимало помітних її членів. Цьому передувала жорстка позиція Киличдароглу, яка, фактично, стала на заваді будь-якому примиренню з реформістами: так, наприклад, коли 17 червня 2026 року 74 голови провінційних організацій передали до штаб-квартири підписи 833 делегатів на проведення позачергового з’їзду, Киличдароглу відхилив клопотання, передав справи трьох осіб до Вищої дисциплінарної комісії партії з проханням їх виключення, а також розпустив місцеве керівництво партії в столиці й керівництво жіночого крила.

Відповіддю на свавілля необраного керівництва партії міг бути лише вихід.

Що несе Туреччині Нова партія?

З точки зору філософії, “реформістський” рух має багато спільного з піднесенням “демократичних лівих” та “лівоцентристів” під проводом Бюлента Еджевіта в 1970-х роках. Тоді Еджевіт та його соратники критикували партію за те, що вона перетворилася на закритий клуб для освіченої міської еліти; натомість, за мету вони обрали були оновити політичну силу, зробивши головну ставку на широкі маси та робітничий клас. Сьогодні цей заклик майже дослівно повторюють Озель та Імамоглу.

Очікується, що рух збереже зв’язки з міжнародними соціал-демократичними організаціями: підтримку Нової партії вже проголосили Партія європейських соціалістів та Соціалістичний інтернаціонал. Підтримку Новій партії висловили й співголова Соціал-демократичної партії Німеччини Ларс Клінґбайль та прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. Схоже, що усунення РНП з лав міжнародних організацій є лише справою часу.

Справою часу є й перехід членства з Республіканської народної партії до Нової партії.

Озель закликав не тиснути на мерів, членів міських рад та інших посадовців щодо їхнього негайного переходу до Нової партії. За словами політика, які цитує турецьке відділення euronews, нова політична сила розбудовуватиметься за планом, який є “правильно розрахований у часі, добре підготовлений і враховує всі ризики”. Свій головний принцип на перехідний період Озґюр Озель, повідомляється, окреслив словами: “Ми нікого не залишимо позаду”.

Ми ж зичимо Новій партії успіхів у звільненні всіх невинно засуджених авторитарним режимом Ердогана та сподіваємося на перемогу Нової партії на майбутніх президентських та парламентських виборах.